Пример звучания:
 
Балакучий мінер
      Був готов на вихід катер,
      на шпилі мінер стояв,
      через борт знайомій Каті
      «по секрету» він казав:

      «Призначайте місце певне,
      де ви будете одна,
      бо – клянуся вам форштевнем! –
      я без вас іду до дна!» 

      А вона відповідає:
      «В мене мати – пильний страж,
      на землі і місць немає,
      де б секрет втаїти наш».

      «Щоб від матері сховатись,
      не потрібна нам земля:
      пропоную прогулятись
      там, де мінні в нас поля».

      Сумнівається дівчи?на:
      «Лячно з вами, я чомусь
      від кохання чи на міні
      підірватися боюсь!»

      А мінер – такий речистий:
      «Ваші сумніви смішні,
      міни нам, спеціалістам, 
      абсолютно не страшні!

      Ну, буває, рвуться міни,
      та послухайте мене:
      не буває два загини,
      а єдиний – не мине».

      Катря поглядом поникла
      від такого рандеву:
      «Вибухати я не звикла,
      краще я ще поживу...»

      «Знаю міни всі практично! –
      каже їй мінер ізнов. –
      Ось іде товариш мічман,
      він підтвердити готов».

      Тільки мічман був не радий,
      що не вийшли дотепер,
      і отримав три наряди
      балакучий той мінер.
      
Червень 2026
Разговорчивый минер
      Был готов к отплытью катер, 
      на посту стоял минёр,
      Через борт с подружкой Катей 
      вел «секретный» разговор:

      «Поскорей назначьте место,
      где б увидеть вас одну,
      потому что, если чесно,
      я без вас иду ко дну».

      Но она рукою машет:
      «На земле местечка нет,
      где бы строгая мамаша
      не раскрыла наш секрет».

      «От мамаши чтобы скрыться,
      не нужна совсем земля.
      Предлагаю прокатиться 
      там, где минные поля».

      Сомневается дивчина: 
      «Страшно с вами мне идти,
      От любви или от мины 
      не взорваться бы в пути!»

      Отвечает парень быстро: 
      «Ваши страхи мне смешны,
      Мины нам, специалистам, 
      абсолютно не страшны.

      Правда, кой–кого взрывает, 
      ну, да нам не привыкать,
      Двух смертей ведь не бывает, 
      а одной не миновать».

      Духом девушка поникла, 
      глядя в моря синеву:
      «Я взрываться не привыкла, 
      я уж лучше поживу».

      «Я все мины знаю лично, – 
      вновь минер ей говорит. –
      Вот идет товарищ мичман, 
      он вам тоже подтвердит».

      Только мичман очень круто 
      прекратил дальнейший спор:
      «Получите двое суток, 
      разговорчивый минер!»
      
А.Фатьянов, С.Фогельсон (1947)