Присядьмо на доріжку
      Коли не знавали досягнень казкових,
      у давні, минулі часи –
      чекаючи коней по трактах поштових,
      співали мандрі́вці усі:

          Присядемо, друзі, як слід, на доріжку, 
          хай буде легкою нам путь!
          Рушай, ямщику, у дорогу потрішки,
          і пісню свою не забудь.

      І верст, і часів пролетіло чимало,
      по рейках біжать поїзди –
      а все ж на тривожних перонах вокзалів
      співаємо ми, як завжди:

          Присядемо, друзі, як слід, на доріжку, 
          хай буде легкою нам путь!
          Рушай, машиністе, в дорогу потрішки,
          і пісню свою не забудь.

      Й коли на ракетах зі швидкістю світла
      літатимем серед зірок,
      ми все ж перед стартом на звичку нехитру
      затягнемо щось на зразок:

          Присядемо, друзі, як слід, на доріжку, 
          хай буде легкою нам путь!
          Рушай, космонавте, в дорогу потрішки,
          і пісню свою не забудь.
Лютий 2026
Перед дальней дорогой
      Когда не знавали обычаев новых,
      В те давние дни и года –
      Коней ожидая на трактах почтовых,
      Все путники пели тогда:

          Присядем, друзья, перед дальней дорогой,
          Пусть легким окажется путь!
          Давай же, ямщик, потихонечку трогай
          И песню в пути не забудь!

      И верст, и веков пролетело немало,
      Составы по рельсам бегут,
      Но все ж на тревожных перронах вокзалов
      Опять по старинке поют:

          Присядем, друзья, перед дальней дорогой,
          Пусть легким окажется путь!
          Давай, машинист, потихонечку трогай
          И песню в пути не забудь!

      Пусть нынче ракеты со скоростью света
      Проносятся звездным путем,
      Мы все ж перед стартом, не глядя на это,
      По старой привычке споем:

          Присядем, друзья, перед дальней дорогой,
          Пусть легким окажется путь!
          Давай, космонавт, потихонечку трогай
          И песню в пути не забудь!
Владимир Дыховичный (1958)