Л.Сергєєв. Футбольний репортаж

Коментатор: Вітаю, друзі! Отже, починаємо; працює ретранслятор ПТС [1]. Оскільки ми рахунок ще не знаємо, інтрига матчу будить інтерес! Наліво гості – в жовто-синіх маєчках, направо ми – в червоних, як завжди. А на трибунах, настрій підіймаючи, болільники згуртовують ряди... В гостей на полі – сильний форвард Панченко, та в нас є сильний захисник Панов; у них – потужний пенальтист Іванченко, зате у нас – голкіпер Іванов. Арбітр [2]: Зайве скаже хтось – так дам пенальті, за дебати – видалю ураз! Краще, капітани, не скандальте, й передайте далі мій наказ! Свистить. Коментатор [3]: Який момент, який момент, а ось і перший інцидент! Який момент, який момент, а ось і перший інцидент! Порушник, захисник Панов [4]: Я взагалі відношення не маю, він сам спіткнувсь, там горбик на землі, я зіткнення не дуже пам’ятаю, бо я підбіг пізніше взагалі... Арбітр [5]: Картка жовтесенька, стерта злегесенька, бо уживається геть без обмеження! Запис у книжечку, що за підніжечку мною вчиняється вам попередження! Потерпілий, форвард Панченко [6]: Ой, нога, нога, Ой, меніск, меніск... Я ж тепер кульга! Де наш пенальтист? Тренер наших: Де подівся спортивний кураж? Ви не граєте зовсім на швидкість! Тренер їхніх: Де кинджальних відривів форсаж й комбінацій мережаних чіткість?! Коментатор: А час у першім таймі вже спливає... Суддя, мабуть, додасть хвилини дві... Дивіться, він пенальті призначає! І бити будуть гості, ти диви! Голкіпер Іванов: Лиш би тільки не в «дев’ятку»... Та й «пане́нка» – теж ганьба... Нафінтить іще спочатку... Затаїтися, хіба?.. Пенальтист Іванченко: Пробити в штангу? Ні, зламаю! Та і голкіпер там стоїть. А він дітей та жінку має, він хоче жити зайву мить...

Пенальтист розбігається, б’є, м’яч влучає в арбітра, арбітр у голкіпера, голкіпер у штангу, а м’яч опиняється на п’ятнадцятому ряді східної трибуни.

Комментатор: Внимание! Внимание! Внимание! Включаем ретранслятор ПТС. А так как счет не знаем мы заранее, Игра приобретает интерес. Налево гости – майки красно-белые, Направо мы – зеленые, с искрой, На стадионе, за его пределами, Следят сто двадцать тысяч за игрой. У них силен в атаке форвард Батюшкин, У нас силен вратарь – Иван Столбов, У них силен в атаке форвард Матушкин, У нас – полузащитник Иванов. /опасен форвард Судья: Слово скажет против кто – так дам пенальти, А кто спорит – сразу удалю. Вы вот та́к командам передайте, Знайте – этих шуток не люблю! Свистит. Комментатор: Какой момент, какой момент, А вот и первый инцидент. Какой момент, какой момент, А вот и первый инцидент. Игрок, нарушивший правила: Я тут ни при чём... Такой с рожденья! Сам хромает – с лошади упал, А я вообще не помню столкновенья, Я вообще-то позже подбежал. Судья: Карточка желтая, Очень потертая, От постоянного употребления. Бутсой под ложечку, И за подножечку Я объявляю вам предупреждение. Пострадавший игрок: Ой, нога, нога, Ой, мениск, мениск, Бутсой по мозгам, Где ж наш пенальтист? Тренер: Где же ваша спортивная злость? Почему не играете в скорость? Комментатор: А время в первом тайме истекает, Судья, наверно, даст минуты три... Глядите, он пенальти назначает, И гости будут бить, ну, ты смотри! Вратарь: Лишь бы только не в девятку! Да и низом – все одно. Ох ты!.. Бутса – сорок пятый, Надо ж, так не повезло. Штатный пенальтист: В штангу бить нельзя – сломаю! Да и вратарь за ней стоит. А у него семья большая, и он, наверно, хочет жить...

Пенальтист разбегается – бьет, мяч попадает в судью, судья во вратаря, вратарь в штангу, мяч, промахнувшись по воротам, приходится по пятнадцатому ряду.