|
На малюнки
у «Невському Альманасі»1
|
На картинки
в «Невском Альманахе»
|
|
1.
Ось, перешедши міст Кокушкін2,
уперши дупу в парапет,
з мосьє Онєгіним сам Пушкін
стоїть, дивіться, тет-а-тет.
Не удостоюючи зглядом
твердиню влади, цей гордій
вмостився до фортеці3 задом...
Не плюй в криницю, милий мій.
|
1.
Вот, перешед чрез мост Кокушкин,
Опёршись жопой о гранит,
Сам Александр Сергеич Пушкин
С мосье Онегиным стоит.
Не удостоивая взглядом
Твердыню власти роковой,
Он к крепости стал гордо задом...
Не плюй в колодец, милый мой.
|
 |
|
2.
Пупок просвічує зухвало,
назовні цицька – втішна мить!
Тетяна папірець зібгала,
бо в неї черево болить.
Вона прокинулась на зірку, –
відради не було вві снах, –
й мерщій подерла на підтирку,
звичайно, «Невський Альманах».
|
2.
Пупок чернеет сквозь рубашку,
Наружу титька – милый вид!
Татьяна мнёт в руке бумажку,
Зане живот у ней болит:
Она за тем поутру встала
При бледных месяца лучах
И на подтирку изорвала,
Конечно, «Невский Альманах».
|
 |
| Вересень 2025 |
А.С.Пушкин. 1829 |