– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?
«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,
я й га-гадати не берусь!»
Вівця ще й додала окремо:
«Бе-безумовно, це проблема!
Можливість рішення – туманна...
А втім, спитайте у Барана».
Дворовий Пес пробуркотів:
«Все зло у світі – від котів!
Як двічі два чотири,
від них – й дірки́ у сирі!»
Обуривсь Кіт: «А все простіше!
Хто точить ді́ри? – Звісно, миші!»
Та тут Ворону бог приніс, –
мабу́ть, щоб всім утерла ніс,
бо, як відомо з давніх пір,
у неї є талан на сир!
І ось доручено Вороні
аналіз провести сторонній...
Щоб вивчити проблему дір,
заглибилась Ворона в сир.
І ось уже дірки́ останні...
А сир – скінчився у пізнанні.
Розґвалтувався скотний двір:
«Разбій! Грабіж! Покрали сир!»
Злетіла на паркан Ворона
і заперечила резонно:
«Та що таке, шановні, з вами?
Ви ж піклувались дірочками!
Так, сир я з’їла на дозвіллі,
але ж дірки́ – лишились цілі!»
На цьому й припинився спір,
бо все одно – скінчився сир...
Так і не взнали свійські звірі,
з яких причин дірки́ у сирі!
Липень 2025
|
– Скажите, кто испортил сыр?
Кто в нем наделал столько дыр?
– Во всяком случае, не я! –
Поспешно хрюкнула Свинья.
– Загадочно! – Воскликнул Гусь. –
А га-гадать я не берусь!
Овца сказала, чуть не плача:
– Бе-е-зумно трудная задача!
Все непонятно, все туманно –
Спросите лучше у Барана!
– Все зло – от кошек! – произнес,
Обнюхав сыр, дворовый Пес. –
Как дважды два – четыре,
От них и дырки в сыре!
А Кот сердито фыркнул с крыши:
– Кто точит дырки? Ясно – мыши!
Но тут Ворону бог принес.
Ура! Она решит вопрос.
Ведь, как известно, у нее
На сыр особое чутье!
И вот поручено Вороне
Проверить дело всесторонне...
Спеша раскрыть загадку дыр,
Ворона углубилась в сыр.
Вот дырки шире, шире, шире...
А где же сыр? Забудь о сыре!
Заголосил весь скотный двор:
– Разбой! Грабеж! Позор!
Взлетела на забор Ворона
И заявила оскорбленно:
– Ну, это, знаете, придирки!
Вас интересовали дырки?
Так в чем же дело? Сыр я съела,
А дырки – все! – остались целы!
На этом был окончен спор,
И потому–то до сих пор,
Увы, никто не знает в мире,
Откуда все же дырки в сыре!
Б.Заходер (1961)
|
„Niech mi każdy powie szczerze,
Skąd się wzięły dziury w serze?”
Indyk odrzekł: „Ja właściwie
Sam się temu bardzo dziwię”.
Kogut zapiał z galanterią:
„Kto by też brał ser na serio?”
Owca stała zadumana:
„Pójdę, spytam się barana”.
Koń odezwał się najprościej:
„Moja rzecz to dziury w moście”.
Pies obwąchał ser dokładnie:
„Czuję kota: on tu kradnie!”
Kot udając, że nie słyszy,
Miauknął: „Dziury robią myszy”.
Przyleciała wreszcie wrona:
„Sprawa będzie wyjaśniona,
Próbę dziur natychmiast zrobię,
Bo mam świetne czucie w dziobie”.
Bada dziury jak należy,
Każdą dziurę w serze mierzy,
Każdą zgłębia i przebiera –
A gdzie ser jest? Nie ma sera!
Indyk zsiniał, owca zbladła:
„Gwałtu! Wrona ser nam zjadła!”
Na to wrona na nich z góry:
„Wam chodziło wszak o dziury.
Wprawdzie ser zużyłam cały,
Ale dziury pozostały!
Bo gdy badam, nic nie gadam,
I co trzeba zjeść, to zjadam.
Trudno. Nikt dziś nie docenia
Prawdziwego poświęcenia!”
Po czym wrona, jak to ona,
Poszła sobie obrażona.
Jan Brzechwa (1939)
|