Злетіла сорока висо́ко,
      і зверху стрекоче сорока,
      що цукор страшенно солений,
      що яйця беруть зі смаженей,
      що раки зимують на дубі,
      що риби гуляють у шубі,
      що яблука повністю сині,
      що ніч виникає із тіні,
      що в морі, як правило, сухо,
      що лева подужає муха,
      всіх краще літають корови,
      всіх ліпше цвірінькають сови,
      що лід надзвичайно гарячий,
      що холод у пічці собачий,
      і що серед птичої зграї
      їй рівних у правді немає!..

      Торочить сорока, стрекоче,
      а слухати жодний не хоче;
      бо, що б не тріщала сорока,
      це слухати – марна морока!