Село
(в скороченні)
Плещуть скупченням косматим
по сирих полях
кострубаті темні хати,
обсідають шлях.
Пригнобила їх неволя,
ніби – люті дні
з-за бугра, з пустого поля
мечуть головні.
Дні за днями, ро́ки згодом,
знов за роком рік.
Недорід за недородом;
та народ – ізвик.
Нищать їх здавен хвороби,
пошесть, мор та сказ...
А вгорі – зірки-оздоби,
проблищить алмаз,
та зоря багровим краєм
над горбом стоїть.
Поле зле – страхітним граєм
пирсне, і мовчить.
Квітень 2025
|
Деревня
<...>
Плещут облаком косматым
По полям седым
Избы, роем суковатым
Изрыгая дым.
<...>
Придавила их неволя.
Вы — глухие дни.
За бугром с пустого поля
Мечут головни,
<...>
Дни за днями, год за годом:
Вновь за годом год.
Недород за недородом.
Здесь — немой народ.
Пожирают их болезни,
Иссушает глаз…
Промерцает в синей бездне —
Продрожит — алмаз,
Да заря багровым краем
Над бугром стоит.
Злое поле жутким лаем
Всхлипнет; и молчит.
Андрей Белый. 1908
|