Пример звучания:
 
Є тільки мить
      Тлінне усе у цім світі занедбанім,
      є тільки мить посере́д небуття.
      Є тільки мить між прийдешнім й перейденим,
      саме її називають життя.

      Покій повік – він навряд чи обрадує,
      покій повік – це буття пірамід...
      Зірка ота, що зірвалась та падає,
      має лише палко сяючу мить.

      Світ наш летить вдалину між століттями,
      та не усіх його за́пал п’янить.
      Що боїмось згайнувати в цім світі ми? –
      Кожний із нас – свою зоряну мить.

      Втішило щось у житті, чи дошкулило –
      є тільки мить, і нема вороття.
      Мить відділя майбуття від минулого,
      саме її називають життя.
      
Вересень 2023
Есть только миг
      Призрачно все в этом мире бушующем,
      Есть только миг, за него и держись!
      Есть только миг между прошлым и будущим,
      Именно он называется жизнь.

      Вечный покой сердце вряд ли обрадует,
      Вечный покой – для седых пирамид;
      А для звезды, что сорвалась и падает,
      Есть только миг, ослепительный миг.

      Пусть этот мир вдаль летит сквозь столетия,
      Но не всегда по дороге мне с ним.
      Чем дорожу, чем рискую на свете я? –
      Мигом одним, только мигом одним.

      Счастье дано повстречать, да беду еще;
      Есть только миг, за него и держись!
      Есть только миг между прошлым и будущим,
      Именно он называется жизнь.
      
Леонид Дербенёв (1973)
Є тільки мить
      Все тут примарне, в цім світі розбурханім.
      Є тільки мить – не впустити зумій.
      Мить – від минулого крок до майбутнього,
      і все життя, як в краплині, у ній.
      
      Спокій нам душі не тішить, не радує.
      Для пірамід – вічний спокій століть.
      А для звізди, що зірвалася й падає,
      є тільки мить, палахка тільки мить.
      
      Хай світ летить курсом певним, одміряним,
      з ним не завжди по дорозі мені.
      Чому я вірний, чому тільки вірю я –
      миті одній, тільки миті одній.
      
      Щастя нас жде а чи в лихові бути нам,
      є тільки мить – не впустити зумій.
      Мить – від минулого крок до майбутнього,
      і все життя, сенс життя, тільки в ній.
      

Віктор Леві (2015)

 
 
Є тільки мить
      Примарне усе в цьому світі бурхливому, 
      Є тільки мить ти її і тримай. 
      Є тільки мить між минулим і майбуттям, 
      Саме вона є життям – пам’ятай. 

      Спокій віків серце вряд чи порадує, 
      Спокій віків для старих пірамід. 
      А для зорі, що зірвалася і падає, 
      Є тільки мить, лиш сліпучая мить. 

      Хай же цей світ в даль летить крізь століття, 
      Але не завжди в нас дорога одна. 
      Чим дорожу, ризикую на світі я, 
      Мить лиш одна, то є мить лиш одна. 

      Щастя дано нам зустріть чи біду іще, 
      Є тільки мить ти її і тримай. 
      Є тільки мить між минулим і майбуттям, 
      Саме вона є життям – ти це знай. 
      

Володимир Остріжний (?)
Є тільки мить
      Клопітно нам в цьому світі бурхливому, 
      Є тільки мить, що ласкає серця, 
      Є тільки мить між вчорашнім та нинішним, 
      Саме вона має назву – життя. 

      З року у рік ми на спокій загадуєм, 
      Він лиш для тих, хто ніде не спішить, 
      А для зорі, що палає і падає, 
      Є тільки мить, обворожлива мить. 

      Вмить промайне все життя наше праведне, 
      А за гріхи дорікати не смій, 
      Миті одній ми будуємо пам’ятник, 
      Миті одній, тільки миті одній. 

      Щастям назвем ми всі миті поблажливо, 
      Лихо і сум заберем в небуття, 
      Є тільки мить між минулим і завтрашнім, 
      Саме вона має назву – життя. 
      

Ігор Федчишин (2012)
Є тільки мить
      Все є примарним у світі бурхливому, 
      Мить осідлай ту, що мчить в небуття, 
      Ту, що летить у майбутнє з минулого, 
      Міцно тримай, вона – наше життя. 

      Спокій одвічний навряд чи порадує, 
      Спокій – для древніх лише пірамід. 
      Зірка ж яскраво лиш мить з неба падає, 
      Але ця мить завжди в серці щемить. 

      Світ не спинити, у далеч прямує він, 
      Та не завжди я попутник йому. 
      В чім та ціна, чим же так ризикую я? 
      Миттю одною, що рівна життю. 

      Стріну чи щастя, чи, може, біду якусь, 
      Міцно тримайся за мить із буття, 
      Ту, що так мчить у майбутнє з минулого, 
      Адже вона зветься наше життя. 
      

Микола Кирилюк (2019)