Таки вляпавсь я задля Тонечки, –
гарнітур придбав їй горіховий...
Попервах не брав я ні трошечки!
А вже як почав – так поїхало...
Як пішла трясти прірва-згубниця,
й не сховаєшся десь у затінку!
Натрясла мені дачку в Люберцях,
натрясла мені «Волгу»¹-матінку...
Гроші-грошики, сви́сти-при́свисти,
ви і слуги нам, і начальники...
А у нас товар – поспіль рідкісний,
не ширвжи́ткові блюдця-чайники!
Блюдця-чайники, фрукти-овочі –
там будь-хто хапне, правду мовлячи!
А у нас товар – на любителя:
бідермаєри та Людовики;
коли річ яка геть обідрана –
йде у три ціни й має довідки.
І не плутай тут – миттю висміють! –
ранню Швабію й пізню Швецію!..
А на днях до нас на комісію
принесло одну старушенцію.
А у неї крам – не кришта́лина,
не картиночка в медальйончику,
а платівочки: «Виступ Сталіна»,
рівно десять штук у альбомчику...
Я умить збагнув: встряв у ха́лепу!
Бережись тепер злого наклепу!
Тим ораціям – рівно гріш ціна,
чорт її дери геть на атоми!
Чи відмовити, є, мов, тріщина,
чи вивчати їх вже за ґратами?!
Це ж історія для затятіших,
а мені – не в масть їхні ігрища!
Тож, і взяти – жах, і не взяти – жах:
чи то геній він, чи то ні іще?
Он, і в пресі є варіації,
там – полеміка та дискусія...
А з практичної ситуації
як виходити – геть не в курсі я!
Їхнім диспутам – оптом гріш ціна,
ну, а я – приймай, бачте, рішення!..
І з усмі́шкою трохи збляклою
я платівку взяв за платівкою,
і кажу старій: – Красно дякую!
Заплачу за них вам готівкою!
І даю свої, а не касові...
Продавці навкруг всі дивуються.
Чесно кажучи, сума – так собі,
та в кишені все ж не марнується!
Примирюсь, гадав, із затратами,
хоч ощадливість потім гризтиме...
Ой, були вони недостатніми!
Почалося тут щось немислиме!
Я ж зарані знав: встряв у ха́лепу!
Хоч сідай, пиши чорту жалобу...
Чи помітив сам ту стару народ,
чи базікала зі знайомими,
тільки зранку я мав юрму́ заброд, –
всі з платівками, всі з альбомами!
І росте гора, і у скруті я,
бо готівка вже геть кінчається.
Хоч якась була б десь інструкція!
Та інструкції в нас не мається...
Нанівець пішла дачка в Люберцях,
«Волгу»-матінку – вітер висвище...
Й тільки сумніви ще коцюбляться:
чи то геній він, чи то ні іще?!
Я ж зарані знав: встряв у ха́лепу!
Й хоч втопись тепер у михайлику...
Червень 2023
|
...Допекла меня все же Тонечка,
Гарнитур купил ей ореховый!
Я ж не брал сперва – вот ни столечка!
А уж ка́к нача́л, так поехало!
Как пошла молоть прорва адова –
Где по сотенке, где по камушку,
Намолола мне дачку в Кратове,
Намолола мне «Волгу»¹-матушку!
Деньги-денежки, деньги-катыши,
Вы и слуги нам, и начальники...
А у нас товар деликатнейший –
Не стандарт какой – чашки-чайнички!
Чашки-чайнички, фрукты-овощи!
Там кто хошь возьмет, хоть беспомощный!
А у нас товар – на любителя,
Павлы разные, да Людовики,
А любителю – чем побитее,
Самый смак ему, что не новенький!
И ни-ни, чтоб по недомыслию
Спутать Францию или Швецию...
А недавно к нам на комиссию
Принесло одну старушенцию.
И в руках у ней – не хрусталина,
Не фарфоровые бомбончики,
А пластиночки с речью Сталина,
Ровно десять штук – и все в альбомчике.
А я стреляный, а я с опытом!
А я враз поня́л – пропал пропадом!
Тем речам цена – ровно тридцать «рэ»!
(И принес же черт сучку-пташечку!)
Ну, какой мне смысл на такой муре
Наблюдать посля́ небо в шашечку?!
Вот и вникните в данный факт, друзья,
(На добре ж сижу, не на ветоши!)
Мне и взять нельзя, и не взять нельзя, –
То ли гений он, а то ли нет еще?!
Тут и в прессе есть расхождения,
И, вообще, идут толки разные...
Вот и вникните в положение
Исключительно безобразное!
Они спорят там, они ссорятся!
Ну, а я решай, мне – бессоница!
Я матком в душе, а сам с улыбочкой,
Выбираю слова приличные,
За альбомчик, мол, вам – спасибочки!
Мол, беру его – за наличные!
И даю я ей свои кровные,
Продавцы вокруг удивляются.
Они, может быть, деньги скромные,
Но ведь тоже зря не валяются!
И верчусь весь день, как на вертеле,
Ой, туманится небо светлое,
И хоть верьте мне, хоть не верьте мне,
А нача́лось тут несусветное!
А я стреляный! А я с опытом!
А я враз понял – пропал пропадом!
Или бабку ту сам засек народ,
Или стукнулась со знакомыми, –
Но с утра ко мне в три хвоста черед –
Все с пластинками, все с альбомами!
И растет, растет гора целая,
И наличность вся в угасании!
Указание б чье-то ценное!
Так ведь нет его, указания!
В пух и прах пошла дачка в Кратове,
«Волга»-матушка – мое детище!
И гвоздит мне мозг многократное –
То ли гений он, а то ли нет еще?!
А я стреляный, а я с опытом!
А я враз понял – пропал пропадом!
Александр Галич. 1968
|