...Отже, суддя Бідо, який, до речі, чудово проводить сьогоднішню зустріч, просто чудово, зробив догану англійському гравцю, – і матч триває.
І знову, дорогі товариші вболівальники, дорогі наші телеглядачі, ви бачите на ваших екранах, як вступають у двобій центральний нападаючий англійської збірної,
професіонал із клубу «Стар» Бобі Лейтон та наш чудовий майстер шкіряного м’яча, аспірант Московського педагогічного інституту Володимир Лялін –
капітан та улюбленець нашої збірної! У цьому єдиноборстві (до речі, зверніть увагу, цікавий ігровий момент), отже, у цьому єдиноборстві суперники
змагаються не тільки в техніці володіння м’ячем, а й у розумінні само́ї, так би мовити, природи гри,
в умінні передбачити та випередити найтонші стратегічні та тактичні задуми суперника...
– Він мені по яйцях цілиться,
рижий Бобі в ролі генія,
він за те у них і ціниться,
кожний гол – окрема премія!
А я́ йому – на мигах, рижому:
як не крути фінтами свіжими,
поці́лиш в мене – я, бля, виживу,
а я́ поцілю – ти, бля, виживи!
Ти гадаєш, бля: зустрівся з дикунцем, –
ну, а я зроблю культурно і тихцем.
Я, бля, вда́рю – вже не встанеш із землі,
а свистун цей – не помітить взагалі!
...Кривить фізію усміхнену –
от осел! –
й мимрить відповідь по-їхньому:
«Very well...»
...Суддя Бідо фіксує положення поза грою – чудово проводить матч цей арбітр із Франції, чудово, по-справжньому спортивно, суворо, по-справжньому арбітр
міжнародної кваліфікації. Отже, вільний удар від наших воріт, м’яч рикошетом знову потрапляє до Бобі Лейтона, який в оточенні інших гравців по центру
просувається до нашого штрафного майданчика. І знову перед ним постає Володимир Лялін. Володя! Володечка!
Його не обдурив фінт англійця – він перегороджує йому дорогу до наших воріт...
– Можеш бігати хоч милями –
я зловлю тебе, куркулику!
А фінти із фіглі-міглями –
це́ все, рижий, гра на публіку!
Не вважай мене за зайчика, –
вже траплялись нападаючі!
Що́ я, бля, не бачив м’ячика?
Буду бігати світ за очі?!
Я стою, а цей тутешній фаворит
знову рветься лівим краєм до воріт!
Я – на поміч, певна річ, воротарю;
рижий – з ніг, і я так чемно говорю:
«Ладив гол, по-товариському?! –
Пий крюшон!»
Він – з газону по-англійському:
«Danke schön...»
...Так, дивно, дивно, просто незрозуміле рішення – суддя Бідо приймає звичайний силовий прийом за порушення правил і призначає одинадцятиметровий удар
у наші ворота. Це неприємно, це неприємно, несправедливо і... а... ось тут мені підказують – виявляється, цей суддя Бідо просто чудово відомий нашим
журналістам, як один із найпродажніших політиканів від спорту, який у роки окупації Франції співпрацював із гітлерівською розвідкою.
Ну, отже, м’яч встановлений на одинадцятиметровій позначці, хто ж битиме, а, ну, той самий Бобі Лейтон, він просто симулював травму, ось він
розбігається, удар!.. Так, прикрий та несправедливий гол, до речі, єдиний гол за всю цю зустріч, єдиний гол за півхвилини до закінчення матчу,
єдиний і несправедливий, прикрий гол, забитий у наші ворота.
– Так, заслуги наші півнячі:
гру просрали, попри заходи...
Добре б, це було на Півночі,
тільки – ні, це, бля, на Заході!
От тепер і слухай скривджено
Федерації нотації:
«Як же не зробив ти рижого,
де ж твоя кваліфікація?!
Вас, засранців, опікаєш та ростиш –
ви, тим часом, підриваєте престиж!
Ти ж – радянський, ти ж міцний, як феросплав!
Як почав – так і роби вже, щоб не встав!»
І засіданню спортивному
на бюро
відповім я по-партійному:
«Буде зро!..»
Травень 2023
|
|
...Итак, судья Бидо, который, кстати, превосходно проводит сегодняшнюю встречу, просто превосходно, сделал внушение английскому игроку, – и матч продолжается.
И снова, дорогие товарищи болельщики, дорогие наши телезрители, вы видите на наших экранах, как вступают в единоборство центральный нападающий английской
сборной, профессионал из клуба "Стар" Боби Лейтон и наш замечательный мастер кожаного мяча, аспирант Московского педагогического института
Владимир Лялин – капитан и любимец нашей сборной! В этом единоборстве (кстати, обратите внимание, интересный игровой момент), итак,
в этом единоборстве соперники соревнуются не только в технике владения мячом, но в понимании само́й, так сказать, природы игры,
в умении предугадать и предупредить самые тончайшие стратегические и тактические замыслы соперника...
– Он мне всё по яйцам целится,
Этот Боби, сука рыжая,
Он у них за то и ценится, –
Мистер-шмистер, ставка высшая!
А я ему по-русски, рыжему:
Как ни целься – выше, ниже ли, –
Ты ударишь – я, бля, выживу;
Я ударю – ты, бля, выживи!
Ты, бля, думаешь, напал на дикаря,
А я сделаю культурно, втихаря.
Я, бля, врежу, как в парадном кирпичом,
Этот, с дудкой, – не заметит нипочем!
В общем, все сказал по-тихому,
Не ревел;
Он ответил мне по-ихнему –
«Вэри вэл...»
...Судья Бидо фиксирует положение вне игры – великолепно проводит матч этот арбитр из Франции, великолепно, по-настоящему спортивно, строго,
по-настоящему арбитр международной квалификации. Итак, свободный удар от наших ворот, мяч рикошетом попадает снова к Боби Лейтону,
который в окружении остальных игроков по центру продвигается к нашей штрафной площадке. И снова перед ним вырастает Владимир Лялин.
Володя! Володечка! Его не обманул финт англичанина – он преграждает ему дорогу к нашим воротам...
– Ты давай, из кучи выгляни,
Я припас гостинчик умнику,
Финты-шминты с фигли-миглями –
Это, рыжий, – все на публику!
Не держи меня за мальчика,
Мы еще поспорим в опыте!
Что ж я, бля, не видел мячика?
Буду бегать, где ни попадя?!
Я стою, а он – как раз наоборот,
Он, бля, режет, вижу, угол у ворот.
Натурально, я – на помощь вратарю,
Рыжий – с ног, а я с улыбкой говорю:
Думал вдарить, бля, по-близкому,
В дамки шёл?!
А он с земли мне по-английскому:
«Данке шён...»
...Да, странно, странно, просто непонятное решение – судья Бидо принимает обыкновенный силовой прием за нарушение правил и назначает одиннадцатиметровый
удар в наши ворота. Это неприятно, это неприятно, несправедливо и... а... вот здесь мне подсказывают – оказывается, этот судья Бидо просто прекрасно
известен нашим журналистам, как один из самых продажных политиканов от спорта, который в годы оккупации Франции сотрудничал с гитлеровской разведкой.
Ну, итак, мяч установлен на одиннадцатиметровой отметке, кто же будет бить, а, ну, все тот же самый Боби Лейтон, он просто симулировал травму, вот он
разбегается, удар!.. Да, досадный и несправедливый гол, кстати, единственный гол за всю эту встречу, единственный гол за полминуты до окончания матча,
единственный и несправедливый, досадный гол, забитый в наши ворота.
– Да, игрушку мы просерили,
Протютюкали, прозяпали.
Хорошо б, она – на Севере,
А ведь это ж, бля, на Западе.
И пойдет теперь мурыжево,
Федерация, хренация:
Как, мол, ты не сделал рыжего,
Где ж твоя квалификация?!
«Вас, засранцев, опекаешь и растишь,
А вы, суки, нам мараете престиж!
Ты ж советский, ты же чистый, как кристал!
Начал делать – так уж делай, чтоб не встал!»
Духу нашему спортивному
Цвесть везде!
Я отвечу по-партийному:
«Будет сде!..»
Александр Галич. 1968
|