«Докторе! При всій шанобі, –
якось ляпнув паламар, –
від крутих яєць в утробі
з часом робиться янтар!»
Скептик лікар, друг клістиру,
буркнув: «Ач, який мудрець!» –
і в досаду члену кліру
проковтнув п’ятсот яєць.
Горе! Б’є дячок у дзвони,
тягне дроги пара шкап:
через фронду й закидони
вмер безбожник ескулап.
Від могили попідручки
розійшлися всі живі,
а у причту після учти
бродить хміль у голові.
«Не минуло й днини, пробі, –
все торочив паламар, –
як у доктора в утробі
утворивсь таки янтар!»
Лютий 2022
|
«Верь мне, доктор (кроме шутки!), –
Говорил раз пономарь, –
От яиц крутых в желудке
Образуется янтарь!»
Врач, скептического складу,
Не любил духовных лиц
И причетнику в досаду
Проглотил пятьсот яиц.
Стон и вопли! Все рыдают,
Пономарь звонит сплеча –
Это значит: погребают
Вольнодумного врача.
Холм насыпан. На рассвете
Пир окончен в дождь и грязь,
И причетники мыслете
Пишут1, за руки схватясь.
«Вот не минули и сутки, –
Повторяет пономарь, –
А уж в докторском желудке
Так и сделался янтарь!»
О.К.Толстой. 1868
|