В Русі пресвятій
      «Їж тетерю, Яшо,
      молочка нема...»
      «Де ж корівка наша?»
      «Взяли швиргома:

      пан таку породу
      в гурт збирає свій...»
      Хороше народу
      в Русі пресвятій!

      «Де всі наші кури?» –
      поміж дочок гуд.
      «Не шуміть, дівчури,
      з’їв їх земський суд;

      взяв іще підводу,
      й обіцяв постій...»
      Хороше народу
      в Русі пресвятій!

      Ниє в баби спина,
      а діжа – не жде!
      Й донька Катерина
      знов на ум іде:

      із двірні – в господу
      не вернутись їй...
      Хороше народу
      в Русі пресвятій!

      Плачте, батько-мати,
      тягнуть бо із хат: 
      хлопців – цар, в солдати,
      пан – собі дівчат. 

      Лиш – минуть юроду: 
      у родині скній...
      Хороше народу
      в Русі пресвятій!
      

Вересень 2021
«Кушай тюрю, Яша...»
      «Кушай тюрю, Яша:
      молочка-то нет...»
      «Где ж коровка наша?»
      «Увели, мой свет!

      Барин для приплоду
      взял ее домой!»
      Славно жить народу
      на Руси святой!

      «Где же наши куры?» –
      доченьки орут.
      «Не орите, дуры!
      Съел их земский суд;

      взял еще подводу,
      да сулил постой...»
      Славно жить народу
      На Руси святой!

      Разломило спину,
      а квашня не ждёт!
      Баба Катерину
      вспомнила, – ревёт:

      в дворне больше году
      дочка... Нет родной!
      Славно жить народу
      На Руси святой!

      Чуть из ребятишек,
      глядь – и нет детей:
      царь возьмет мальчишек,
      барин – дочерей!

      Одному уроду
      вековать с семьей.
      Славно жить народу
      На Руси святой!
      

Н.А.Некрасов. 1876
Весела
      «Сьорбай юшку, Яша!
      Молочка нема!»
      «Де ж корівка наша?»
      «Одвели... дарма!..

      Пан, мов, для приплоду
      Взяв у двір у свій».
      Гарно жить народу
      На Русі святій!

      «Де ж оце курчатка?» –
      Тільки чути й слів.
      «Не кричіть, дівчатка!
      Земський суд поїв;

      Взяв іще підводу,
      Обіцяв постій...»
      Гарно жить народу
      На Русі святій!

      Розломило спину,
      А діжа пливе!
      Баба Катерину
      Згадує – реве:

      В двірні більше року
      Донька... Важко їй.
      Гарно жить, нівроку,
      На Русі святій!

      Ледве з немовляток,
      Вже й нема діток;
      Цар бере хлоп’яток,
      Пан бере дочок!

      Лиш каліці зроду
      Буть в сім’ї своїй.
      Гарно жить народу
      На Русі святій!
      

Марія Пригара (1946)