Русь

      Ти і зубожена, ти й нагромаджена,
      ти і незміряна, ти і зневажена,
      матінко Русь!

      В рабстві розрівняне поле прополоте, –
      серце простолюду, кажуть, – як золото!

      Сила населення, сила взаконена –
      совість безтрепетна, правда схоронена!

      Сила із правдою не уживається, –
      жертвує правдою й не переймається.

      Русь не ворушиться, Русь – як придавлена...
      Й раптом прокинеться, іскрою вжалена;

      вийдуть із вилами, в звісному прагненні:
      жита – по зернятку гори натягнені!

      Рать підіймається – військо нелічене!
      Сила небачена, непокалічена!

      Ти і розорена, ти і назбирана,
      ти і покривджена, ти і незміряна,
      матінко Русь!
      

Вересень 2019
      Ты и убогая, ты и обильная,
      Ты и могучая, ты и бессильная,
      Матушка Русь!

      В рабстве спасенное сердце свободное –
      Золото, золото сердце народное!

      Сила народная, сила могучая –
      Совесть спокойная, правда живучая!

      Сила с неправдою не уживается,
      Жертва неправдою не вызывается,

      Русь не шелохнется, Русь – как убитая!
      А загорелась в ней искра сокрытая,

      Встали – небужены, вышли – непрошены,
      Жита по зернышку горы наношены!

      Рать подымается неисчислимая!
      Сила в ней скажется несокрушимая!

      Ты и убогая, ты и обильная,
      Ты и забитая, ты и всесильная,
      Матушка Русь!
      

Н.А.Некрасов. 1876
      Ти і убогая, ти і заможная,
      Ти і безсилая, й непереможная,
      Матінко Русь!

      З рабства врятоване серце свободнеє –
      Золото, золото серце народнее!

      Сила народная, сила кипучая –
      Совість спокійная, правда живучая!

      Сила з неправдою не уживається,
      Жертва неправдою не викликається –

      Русь не ворушиться, Русь – як закована!
      Та спалахнула в ній іскра захована –

      Встали – не буджені, вийшли – не кликані,
      Жита, по зернятку, гори насипані!

      Рать підіймається хвилею грізною,
      Сила збирається міццю залізною.

      Ти і убогая, ти і заможная,
      Ти і затуркана, й непереможная,
      Матінко Русь!
      

Марія Пригара (1946)