Коли була я Україна,
    в мені діди були здавен;
    тепер я – тріснута вітрина,
    в якій вмостився манекен.

    Мені ввіпхали манекена –
    і я перетворилась вмент:
    я марнославству стала сцена,
    де заправляє манекент.

    Керує манекенська влада
    на рівні манекенських вмінь,
    і я – така собі естрада,
    і мною скаче манекінь...