Ген-ген село на згірку –
сорочка бідачини:
латками на ганчірку
наліплені хатини.
Скелети нікудишні,
на них обдерті крила –
то вітряки колишні
вкриває літо пилом.
Крокують небом хмари,
зіп’явшись на ходулі.
Й виліплює із жару
нестями жовтий вулик...
Липень 2019
|
Деревня на пригорке –
В заплатанной сорочке:
Избушки, как опорки,
Овины – моха кочки.
Поломанные крылья,
Костлявые скелеты –
То ветряки. И пылью
Грустит над ними Лето.
Убогие ходули
Надев, шагают тучи.
И клеет желтый улей
Зной, точно мед, тягучий.
В.И.Нарбут. 1909
|