Забуте село
1
В старости Вакули бабка Неоніла
на ремонт хатинки дошки попросила.
Староста відмовив, а вона – знай нудить:
«От як пан приїде – зразу нас розсудить!
Він же сам побачить, що не обійдуся,
й скаже дошки дати...» – Так і снить бабуся.
2
А новий сусіда – добрий шмат землиці
у селян відрізав через плутні ниці.
Й чинно розумують у громаді люди:
«От як пан приїде – землемірам буде!
Він-бо розбереться, й тільки скаже слово –
нашу всю землицю віддадуть нам знову».
3
Кріпосну Наталку сватав хлопець вільний;
тільки управитель – до весіль не схильний.
«Почекаєм, Петре, – шепотить Наталя. –
От як пан приїде...» – І таке все далі.
Діти та дорослі, тільки щось на сором –
«От як пан приїде...» – примовляють хором...
4
Вмерла Неоніла; крадена землиця
у нових сусідів житом золотиться;
вже колишнім дітям час розумувати;
вільний хлоп-коханець втрапив у солдати;
втратила Наталя на заміжжя види...
Пана все немає, пан усе не їде.
5
Та нараз опівдні на кінці дороги
в мареві з’явились похоронні дроги;
а на катафалку з неприступним видом –
пан старий у гробі; а наступний – слідом.
Погребли старого, свіжий сльози витер –
й рушив, як буває, у Москву та Пітер...
Червень 2019
|
Забытая деревня
1
У бурмистра Власа бабушка Ненила
Починить избенку лесу попросила.
Отвечал: «Нет лесу, и не жди – не будет!»
«Вот приедет барин – барин нас рассудит,
Барин сам увидит, что плоха избушка,
И велит дать лесу», – думает старушка.
2
Кто-то по соседству, лихоимец жадный,
У крестьян землицы косячок изрядный
Оттягал, отрезал плутовским манером.
«Вот приедет барин: будет землемерам! –
Думают крестьяне. – Скажет барин слово –
И землицу нашу отдадут нам снова».
3
Полюбил Наташу хлебопашец вольный,
Да перечит девке немец сердобольный,
Главный управитель. «Погодим, Игнаша,
Вот приедет барин!» – говорит Наташа.
Малые, большие – дело чуть за спором –
«Вот приедет барин!» – повторяют хором...
4
Умерла Ненила; на чужой землице
У соседа-плута – урожай сторицей;
Прежние парнишки ходят бородаты
Хлебопашец вольный угодил в солдаты,
И сама Наташа свадьбой уж не бредит...
Барина всё нету... барин всё не едет!
5
Наконец однажды середи дороги
Шестернею цугом показались дроги:
На дрогах высокий гроб стоит дубовый,
А в гробу-то барин; а за гробом – новый.
Старого отпели, новый слезы вытер,
Сел в свою карету – и уехал в Питер.
Н.А.Некрасов. 1855
|
Забуте село
1
У бурмистра Власа тітонька Ненила
Поладнать хатинку дерева просила.
Той сказав: не буде, не чекай, немає!
«Пан приїде скоро, пан усе владнає,
Гляне, що хатинка стала поганенька,
Дерева дать скаже», – думає старенька.
2
Якось злий сусіда, лиходій всевладний,
У селян земельки клаптичок принадний
Одхопив, одрізав хитрістю й обманом.
«Будуть землеміри плакать перед паном, –
Думають селяни, – пан промовить слово,
І земельку нашу віддадуть нам знову».
3
Полюбив Наталю парубок вродливий,
Та перечить дівці німець жалісливий,
Управитель панський. «Доведеться, Гнате, –
Промовля Наталя, – пана почекати».
«Пан приїде скоро!» – тільки те і знають –
І малі й великі хором промовляють.
4
Вже й Ненила вмерла; а чужа землиця
В злодія-сусіда пишно колоситься;
Хлопчики колишні – з бородами нині,
Парубок в солдатах служить на чужині,
І Наталя більше щастя не чекає...
Пан усе не їде... пана все немає...
5
І нарешті якось посеред дороги
Шестернею, цугом показались дроги.
На високих дрогах у труні дубовій
Пан лежить, а слідом чимчикує новий.
Поховали пана, новий сльози витер,
Сів собі в карету – та й гайнув у Пітер.
Валентин Бичко (1946)
|