|| Батьківщина (уривок) Аж ось вони ізнов, – місця знайомі ті, де пращурів моїх пройшли літа пусті, пройшли поміж гульні, поміж дурного чванства, розпусти дикої й місцевого тиранства... З огидою тепер я оглядаю двір – й розраджуюся тим, що зрубаний той бір, в якому у жару була така принада; попсовані лани, повимирало стадо, криничка висохла, не чищена ніким, та похилився вбік пустий похмурий дім... Червень 2019 Родина И вот они опять, знакомые места, Где жизнь текла отцов моих, бесплодна и пуста, Текла среди пиров, бессмысленного чванства, Разврата грязного и мелкого тиранства... <...> И с отвращением кругом кидая взор, С отрадой вижу я, что срублен темный бор – В томящий летний зной защита и прохлада, – И нива выжжена, и праздно дремлет стадо, Понурив голову над высохшим ручьем, И набок валится пустой и мрачный дом... Н.А.Некрасов. 1846 Вітчизна І знов місця знайомі, де пусте життя Старих батьків моїх – без змісту, без пуття Текло між бе́нкетів і між тупого чванства, – Розпусти дикої, мізерного тиранства... <...> Тут, кинувши на все з огидою свій зір, Я радий, що зрубали темний давній бір, – Захисником він був од спеки прохолодним, – І ниву спалено, й над річищем безводним Худоба хилить голови свої дарма, І в домі древньому і пустка і пітьма... Ігор Муратов (1946) Рідні сторони І ось вас бачу знов, знакомії місця, Де шумне, а пусте батьків старих життя Плило серед забав, безмисності та чванства, Брудних розпусних діл, щоденного тиранства... <...> З обридженням по нім мій погляд блудить знову Я рад, що стято в пень тінистую діброву, Де в справжні дні було так холодно, спокійно. Я рад, що стадо он худе повзе повільно Над висхлою річкою, що засіви згоріли, – Що хиляться набік пусті, понурі стіни... Іван Франко (1881)