Росія
Дворогий місяць.
Блищить полинь.
Дорогу місить
нежвавий кінь.
Як завжди, сила
нічних сичів
у ніч злетіла –
не на спочи́в.
Темніють жерді
сухих грабин;
німіють тве́рді...
Стою – один.
Тут щезник зліший
блука в лісах,
тут вершник й піший –
зникає в снах.
Гризуть тривоги,
гуде чоло:
нема дороги,
і не було.
Руде болото,
примар вогні,
гнилля мерзота,
трухляві пні.
Червень 2019
|
Россия
Луна двурога.
Блестит ковыль.
Бела дорога.
Летает пыль.
Летая, стая
Ночных сычей –
Рыдает в дали
Пустых ночей.
Темнеют жерди
Сухих осин;
Немеют тверди...
Стою – один.
Здесь сонный леший
Трясется в прах.
Здесь – конный, пеший
Несется в снах.
Забота гложет;
Потерян путь.
Ничто не сможет
Его вернуть.
Болота ржавы:
Кусты, огни,
Густые травы,
Пустые пни!
Андрей Белый. 1916
|