Пророцтво
      Настане рік, Росії чорний рік,
      коли її царів урветься вік;
      й останній – втратить черні всю любов, 
      пожива черні стане – смерть і кров;

      коли змордованих дітей та жон
      не захистить зневажений закон;
      й нова чума від куп смердючих тіл
      почне бродити між порожніх сіл...

      Настане той яскраво-чорний рік,
      коли вогонь поллється в руслах рік;
      зустрінеш Ангела – й нарешті уясниш,
      навіщо він в руці тримає ніж;

      й тоді твій плач, благальний стогін твій
      для нього вбогий буде та смішний,
      й немов страхітним попільним дощем
      закриє він усе своїм плащем.

Червень 2019
Предсказание
      Настанет год, России черный год,
      Когда царей корона упадет;
      Забудет чернь к ним прежнюю любовь,
      И пища многих будет смерть и кровь;

      Когда детей, когда невинных жен
      Низвергнутый не защитит закон;
      Когда чума от смрадных, мертвых тел
      Начнет бродить среди печальных сел...
      
      И зарево окрасит волны рек:
      В тот день явится мощный человек,
      И ты его узнаешь – и поймешь,
      Зачем в руке его булатный нож;

      И горе для тебя! – твой плач, твой стон
      Ему тогда покажется смешон;
      И будет все ужасно, мрачно в нем,
      Как плащ его с возвышенным челом.

М.Ю.Лермонтов. 1830
Пророцтво
      Настане час, Росії чорний час,
      Коли, царі, впаде корона з вас,
      Забуде чернь свою до вас любов,
      І за поживу людям буде кров;

      Коли дітей, коли невинних жон
      Повалений не захистить закон;
      Коли чума від купи мертвих тіл
      Почне блукати між печальних сіл.
      
      І за́грави віді́б’ються в воді, –
      Могутній муж появиться тоді,
      І ти його пізнаєш, і за мить
      Збагнеш, чому булатний ніж блищить

      В його руці. І знай: від сліз твоїх,
      Від стогону йому лиш буде сміх;
      І всім страшний він буде на землі,
      Як плащ його, як дума на чолі.

Максим Рильський (до 1964)
Пророцтво
      Настане рік, Росії чорний рік,
      Спаде корона із царів навік;
      Забуде чернь до них свою любов,
      Поживою їй стане смерть і кров;

      Тоді посеред горя і розрух
      Закон не порятує від наруг.
      І поповзе чума від мертвих тіл
      До безталанних, безутішних сіл,
      
      І за́грава забарвить хвилі рік:
      І з’явиться могутній чоловік,
      Його впізнаєш ти – і пройме дріж,
      Коли в руці його побачиш ніж;

      О, горенько тобі! – Твій крик, твій вий
      У нього усміх викличуть кривий.
      І буде він жахний, як чорна мла,
      Як плащ його, як погляд з-під чола.

Наталія Горішна (2018)