| Рідна картина 
      Зграї птаства. Шляху стрічка.
      Тин, розхристаний упень.
      Сіється з-під неба мжичка
      на сумний та тьмяний день.
      Придорожній стовп, навпроти –
      стрій беріз, знайоме тло;
      і, здається, від скорботи
      похилилося житло.
      Напів-світло, напів-присмерк,
      й мимоволі рвешся вдаль,
      й несвідомо душу тисне
      невгамована печаль.
      Червень 2019 | Родная картина 
      Стаи птиц. Дороги лента.
      Повалившийся плетень.
      С отуманенного неба
      Грустно смотрит тусклый день.
      Ряд берез, и вид унылый
      Придорожного столба.
      Как под гнетом тяжкой скорби,
      Покачнулася изба.
      Полусвет и полусумрак, –
      И невольно рвешься вдаль,
      И невольно давит душу
      Бесконечная печаль.
      К.Д.Бальмонт. 1894 |