Прощай, замурзана Росіє:
земля рабів, панів, юрод,
вожді, облудні, як повії,
й завжди їм відданий народ.
Надіюся позбутись скоро
твоїх вояків-злодіюк,
твого зло-заздрісного зору
й обіймів загребущих рук.
2014
|
Прощай, немытая Россия,
Страна рабов, страна господ,
И вы, мундиры голубые,
И ты, им преданный народ.
Быть может, за стеной Кавказа
Укроюсь от твоих пашей,
От их всевидящего глаза,
От их всеслышащих ушей.
М.Ю.Лермонтов. 1841
|
Прощай, невмивана Росіє,
Країно пана і раба,
Де скрізь мундир ще блакитніє
І мовчки хилиться юрба!
Ачей Кавказу грань висока
Мене сховає від башей,
Від всевидющого їх ока,
Від всеслухащих їх ушей.
Михайло Драй-Хмара (до 1939)
|
Прощай, немитая Росіє,
Земля рабів, земля вельмож,
І ви, мундири голубії,
І люд, покірний їм також.
Можливо, за Кавказ високий
Сховаюсь від царів твоїх,
Від їх всевидящого ока
І від ушей всечуйних їх.
Олекса Зосенко (до 1951)
|
Прощай, невмивана Росіє,
Рабів країно і панів,
Навиклий до ярма на шиї
Народе, краю тюрм, шпиків!
Мене Кавказ, війна жорстока
Сховають від твоїх потуг,
Від їх всевидящого ока,
Від їх повсюдно сущих вух.
Дмитро Павличко (до 2015)
|
Прощай, невмивана Росіє,
Країно панства і рабів,
І ти – народ, що скнів і скніє,
І ви, мундири голубі.
Дай Боже, щоб Кавказ високий
Сховав мене від царських слуг,
І від всевидячого ока,
Й від всюдисущих їхніх вух.
Наталія Горішна (2018)
|
Прощай, немитая Росіє,
Рабів край і тупих владик,
І ви, мундири голубії,
І люд, що їм коритись звик.
Можливо, що Кавказ високий
Сховає од пашів твоїх,
Од всюдисущого їх ока,
Од їхніх вух, що чують всіх.
Іван Потьомкін (2014)
|
Прощай, невмивана Росіє,
країно смердів і панів –
усі, хто зло повсюдно сіє,
і ти – народ, що онімів.
Стіна Кавказьких гір високих –
чи перешкода для кликух,
усевидющого їх ока
та всюдисущих їхніх вух?
Юрій Кисельов (2017)
|